10. 5. 2019: 220 років од смерти Іоанна Пастелія

(Pásztelyi Ioann, світьске мено і призвіско: Іван Ковач), нар. 27. 1. 1741 в Пастільках (Мала Пастіль) у тогдышнїм Угорьскім кралёвстві, днесь на теріторії Україны – умер 1799 в Ужгородї у тогдышнїм Угорьскім кралёвстві, днесь на теріторії Україны. Він быв священиком, педаґоґом, історіком і културным діятелём на Підкарпатьскій Руси.

По скінчіню навчаня у духовных семінаріях Ужгорода, Буды і Яґра І. Пастелій быв высвяченый на ґрекокатольцького священика. Зачінаючі од 1765 р. учіть етіку в Мукачовскій богословскій школї і наслїдно служыть у парохіях Гуменне, Хуст і Мукачово. У 1787 р. быв призначеный першым вікарём нового ґрекокатолицького вікаріату, што заберав теріторію Пряшівской области з центром у Кошіцях, але тота функція не была по волї І. Пастелія і за рік пожадав одыйти на пензію.

І. Пастелій быв высокоосвіченов особов. Прихыленець Просвітництва, він вітав соціалны і реліґійны реформы австрійского імперетора Йосифа ІІ., якому присвятив елеґію. Зограв актівну роль у бою Мукачовской ґрекокатольцькой єпархії за ослободжіня од влады римокатолицькых єпіскопів Яґра. З другого боку, І. Пастелій крітічно ставить ся до низкого уровня освіты ґрекокатолицькых священиків, што одзеркалює ёго стих „Піснь о должности пастыря душевнаго‟. У рамках кампанії за незалежность од Яґра І. Пастелій написав латиньскым языком баданя з русиньской історії „De origine Ruthenorum“ (1788), што зістала в рукописї, як і історію Мукачовской єпархії „Historia Dioecesis Munkacsiensis“, котра пізнїше была дана до 5. тому Історії карпатьскых Русинів М. Лучкая (написана у 1843 р., опублікована у 1995-1998; перевыдана у 2004). В обидвох роботах І. Пастелій є згодный з Адамом Ф. Колларом і Іоаннікіём Базіловічом у тім, же: 1) історічны права Русинів выходять з факту їх автохтонности у делтї Дунаю; 2) Мукачовска єпархія єствовала іщі перед приходом Мадярів на кінцї 9 ст.

Іван ПОП,  жрідло: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, (Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 575), переклад і звыразнїня писма: А. З.

Script logo