1. 9. 2016: З нашой історії: Миколай Малиняк

Днесь собі припоминаме день народжіня Миколая Малиняка. Хто то быв?

Миколай Малиняк ся народив у Камянї (повіт Грибів) 1. септембра 1851 року і быв священиком, професором семінарії і русиньскым писателём староруськой орьєнтації на Лемковинї. Ёго нянё быв бідным теслярём. Дякуючі підпорі мецената, русиньского львівского метрополіта Йосифа Сембратовіча міг ся вчіти.

По закінчіню ґімназії в Новім Сончу Малиняк штудовав на Папскій ґрецькій колеґії в Римі. Ку кінцю штудія в 1875 роцї здобыв тітул доктора теолоґії од ватіканьской універзіты „Урбаніум“ і в тот самый рік быв высвяченый на ґрекокатолицького священика. Як ся вернув домів в 1875 – 1890 рр. служыв у дакілько ґрекокатолицькых парафіях на Лемковинї (Новиця, Злоцкє, Криніця, Шляхтова – на Спішу і іншых). Од 1890 р. аж до смерти быв парохом в селї Слівніця. Почас тых років чітав лекції з теолоґії а быв префектом Ґрекокатолицькой духовной семнірарії у Львові.

Малиняк быв безкомпромісным чоловіком. Ёго крітічны погляды на народный і церьковный рух выходной Галичіны кінця 19. столїтя му принесли немало проблемів. Часто выступав проти діскрімінації Русинів в Австро-Угорьскій монархії і як консерватівный „Старорусин“ остро выступав проти україньской народностной орьєнтації на Галичинї.

Як писатель робив многы жанры – автобіоґрафічны нарисы, полемічны єсеї, задуманя, проповідї, афорізмы, віршы. Много з ёго творчости было надруковане в списах під назвов „Зерна горушчины“, котры вышли в 4-ёх томах (1900 – 1910 рр.) і в збірцї „Чтенїя Парїмійныя“ з 1902 р. Публїкованы были таксамо „Записки Римлянина“ в часописї „Рускій Сіонъ“. Миколай Малиняк писав тзв. „язычієм“, з впливами родного лемківского діалекту.

В першых місяцях 1. св. войны (септембер 1914 р.) быв арештованый австрійскыма властями за „русофілство“ і быв загнаный до концетрачного табора в Талергофі. Умер в Талергофі 2. фебруара 1915 р.

Жрідла:

Олена Дуць-Файфер: „Лемківска література в другій половині ХІХ і на початку ХХ столітя‟, Краків, 2001.

Павло Роверт Маґочій: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟, Ужгород, 2010.

Обробили: Боґдан Ґамбаль і Петро Медвідь

Script logo