1. 7. 2016: Аналіза черьпаня штатных дотацій Русинами в роцї 2015 (4)

До сполупраці бы мав ІРЯК ПУ запоїти і одборных лекторів з высокой школы, робітників СНМ – МРК у Пряшові, ТАД, ПУЛС, редакції розгласу і телевізії, учітелїв ОЗ Колысочка, правників і скушеных в практіцї русиньскых актівістів. Із школїнём бы ся  могло зачати уж од 2017 року. Чім скорше, тым лїпше. Найвеце актівістам і функціонарям хыбують знаня о народностных законах, котры нас хранять в тій сполочности перед шкодливов політічнов українізаціoв. Протест Русинів проти фінанцованю політічной українізації штатом ся нияк не реалізує в практіцї, бо нашым актівістам і функціонарям хыбують  одборны знаня о народностных законах і знаня о тім, же якым способом можеме законы выужыти в практіцї, жебы сьме ся збавили політічной українізації. Законам треба одборнї порозуміти, треба ся научіти законы правилно поужывати на рокованях зо штатныма і самосправныма орґанами, аж потім зачнуть законы фунґовати в практіцї і на хосен Русинів. Мали бы сьме документовати і познавати нашу історію, главно історію 3. волны РНВ по роцї 1989. Требало бы на школїню ся научіти, як выникали: ТАД, ПУЛС, Народны новинкы і Русин, РОС, СНМ – МРК, Руськый дім в Пряшові, русиньске школство, писменство, русиньска журналістіка в розгласї, телевізії, на інтернетї, індівідуалне русиньске музейництво, якый быв інтерес політічных партій о русинство по роцї 1989. Треба познати цїлї нашого народного возроджіня, прiчіну зроду возродного руху. Тото вшытко уж, може, є пробадане і  здокументоване в СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові, бо зато сьме ся о наш русиньскый музей снажили, жебы хтось наше возродне снажіня у 3. волнї РНВ здокументовав про далшы ґенерації Русинів. А перша наша молодша ґенерація уж наступила до функцій в русиньскім русї, але треба, жебы спознала історію 3. волны РНВ. Зато позбераны матеріалы о 3. волнї РНВ і одборных працовників СНМ – МРК треба схосновати на школїню ІРЯК ПУ. Треба ся снажити, жебы при писаню каждого проєкту быв закомпонованый і выховный елемент. На школїню мать ся робити і одборна аналіза выбраных проєктів, жебы участникам школїня было высвітлено, што є хосенне про выхованя русиньской сполочности і што не є хосенне.

 

Окрем школїня, выховный вплив на членів русиньского руху має моралность добровольных русиньскых актівістів і моралность професіоналных русиньскых робітників. Найморалнїшов у русиньскім русї ся нам видить особа, котра робить мімо русиньскых професіоналных інштітуцій, місячный плат бере мімо русиньскых професіоналных інштітуцій, але свій вольный час присвячує русиньскому руху і є добровольным актівным русиньскым актівістом. Русиньскыма патріотами бы сьме могли назвати особы, котры роблять мімо русиньскых професіоналных інштітуцій, беруть плат мімо тых інштітуцій, свій вольный час присвячують русиньскому руху і навыше з властных пінязей спонзорують актівіты русиньского руху. За моралны можеме поважовати і особы, котры роблять в русиньскых професіоналных інштітуціях, де беруть місячный плат і свій вольный час присвячують русиньскому руху в русиньскых обчаньскых здружінях. За неморалны особы в русиньскім русї можеме поважовати тых, котры роблять і зарабляють в русиньскых професіоналных інштітуціях, але не суть членами ниякого русиньского обчаньского здружіня, свій вольный час выужывають лем про себе, а русиньскый рух іщі і даколи покрітізують, як збыточну і непотребну актівность. Неморалны особы в русиньскім русї ся лем прижывлюють на выслїдках роботы моралных людей. Тото о верейній моралности нам говорить жывотна практіка в русиньскім русї. Сама моралность говорить, же найморалнїше бы было, кібы найвеце русиньскому возродному руху ся присвятили тоты особы, котрых русиньскый рух жывить. То значіть професіоналны робітници русиньскых професіоналных інштітуцій. Василь Турок быв професіоналный русиньскый робітник і як председа РОС міг выужывати просторы ТАД на орґанізованя членьскых громад, як і телефоны ТАД і поміч колеґів з роботы. Остатнї председове РОС были лем добровольныма актівістами. А то была їх особна невыгода у функції і матеріална невыгода про русиньскый рух. Далшым прикладом доброй актівности професіоналных робітників можуть послужыти робітници ІРЯК ПУ, котры реґуларно забезпечують просторы на засїданя ОСРС. З участёв у роботї ОСРС, просторами на засїданя, телефоном ці матеріално може помочі русиньскому руху і Руськый дім в Пряшові, конкретно Штефан Секерак, котрый є професіоналным русиньскым робітником, бо Русикый дім го нелем фінанчно жывить, але забезпечує му і безплатне уквартелёваня. Чекаме векшу моралну актівность од робітників ТАД, ПУЛС і СНМ – МРК у Пряшові. Є їх моралнов повинностёв выходити на стрїчу русиньскому руху, ай при роботї ОСРС. Кібы не было русиньского руху, не были бы професіоналны робітници русиньскых інштітуцій, не было бы Руського дому в Пряшові, ТАД, ПУЛС, СНМ – МРК, ІРЯК ПУ, русиньскых редакцій, не было бы роботы про професіоналных русиньскых робітників. Не быв бы каждомісячный заробок, дакотры робітници бы брали лем соціалну підпору з уряду роботы як безробітны. Вдяка роботї моралных людей у русиньскім русї вшыткы русиньскы професіоналны робітници теперь мають роботу і місячный заробок. Треба собі знати цїнити, же я можу мати роботу. А вдяка кому? Тото є моралне – приспіти самому ку тому, жебы я мав роботу, жебы я ся мав добрї і жебы єм не жыв з чуджой заслугы. Было бы хосенным і поучным з боку ОСРС зробити список добровольных членів русиньского руху і професіоналных робітників русиньскых інштітуцій, а потім зробити оцїнїня з погляду моралного приступу тых людей ку русиньскому руху. Дізнали бы сьме ся, якы суть великы нашы людьскы резервы, котры дотеперь іщі не суть достаточно выужыты в практіцї русиньского руху за ослободжіня Русинів од політічной українізації. Історія знає приклады, де узурпаторами людьскых прав ся ставають в першім рядї неморалны люде, котры дістануть можность выужыти свою міць верейно. Моралность не мать нихто написану на челї, але проявлять ся звонка конкретным дїятельством. З выховно-научного і моралного погляду найшыршый масовый вплив на народностне усвідомлїня Русинів мають русиньскы редакції і редакторы. Русиньскый редактор у розгласї ці телевізії є плачена функція од штату. Редактор новинок, часопису або інтернетового высыланя є плачена функція може з проєкту, а може не є плачена, кідь є слаба фінанчна дотація на проєкт. Знаме істо, же функція председы ОСРС є безплатна. Могли бы сьме порівнати міру сполоченьской одповідности за успіх ослободжіня Русинів од політічной українізації у председы ОСРС і у русиньского редактора. Зато є хосенне выховно-сполоченьску роботу русиньской редакції і редакторів проаналізовати такым способом, як теперь аналізуєме роботу з проєктами. Требало бы забезпечіти условія, жебы русиньскы редакторы ся могли стати стабілнов помічнов руков председы ОСРС. Не во вшыткім, лем в ослободжіню Русинів од політічной українізації. Ту бы мав быти з боку ОСРС зробленый план сполочного робочого поступу зо вшыткыма русиньскыма редакціями і редакторами, котры суть фінанцованы зо штатного розрахунку Словакії як професіоналны редакторы русиньского руху, або формов одміны з проєктів як добровольны редакторы русиньского руху. З выховного погляду бы сьме не мали публічно знеужывати історічну роль бывшого председы РО Василя Турка, ТАД, ПУЛС, бывшого таёмника РО Александра Зозуляка, редакції Народных новинок і Русина, як і далшых, котры будовали третю волну русиньского народного возроджіня. Не можеме в русиньскых медіях ся справовати, же політічна українізація Русинів не была, або не є. Редактор у русиньскых медіях має знати указати на моралну, културну і сполоченьско-выховну шкодливость політічной українізації Русинів, котры хотяти быти Русинами, а не Українцями, не Русинами-Українцями, не Словаками. Політічна українізація Русинів на Словакії про Русинів была шкодлива і є шкодлива. Редакторы русиньскых медій таке філозофічне понятя мають знати розумно высвітлёвати у своїх релаціях. Маме собі усвідомити, же мы теперь можеме жыти з пінязей в русиньскых професіоналных інштітуціях і з пінязей проєктів про Русинів, лем зато, бо якраз Василь Турок, Александер Зозуляк і далшы, котры закладали 3. волну РНВ, доказали пересвідчіти штатны орґаны, же Русины суть і хотять быти самостатным народом і мають право на штатну фінанчну підпору. Як бы тото не было в нашій історії на 1. ступнї 3. волны РНВ зроблене, так днесь бы Русины місячны платы і підпору пороєктів од штату не діставали. Были бы лем Українцями. Русинів бы надале поважовали за Українцїв. Видиме назорнї, же русиньскы професіоналны робітници і добровольны русиньскы актівісты в 1. ступню 3. волны РНВ были орґанізачно намного єднотнїшы, діпломатічно і выховно намного успішнїшы у своїх рокованях зо штатныма орґанами, як были в 2. ступню, а нажаль, і в 3. ступню 3. волны РНВ, аж дотеперь. На тото не треба забывати. Треба памятати, же якраз редакція Народных новинок і Русина ся выховно снажила о ожывлїня русинства по роцї 1989, не редакція Інфо Русина, і не Голос Русина. Зато днесь новинкы Інфо Русин і часопис Голос Русина  не слїдують тему ослободжіня Русинів од політічной українізації, як то робить редакція Русина і Народных новинок , бо не выросли в тім духу і не реалізовали ся в практіцї з тым посланём. Не будеме творити русиньску історію так, як творить Ісламскый штат, розбиванём і нищінём властных културных і історічных цїнностей. Нам треба мати выховно поужытельны русиньскы редакції і выховно поужытельных русиньскых редакторів у проблематіцї ослободжіня Русинів од політічной українізації. Інакше шкода марнити пінязї зо штатного розрахунку і з проєктів про Русинів на їх заробок.  

 

Мґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник (дале буде)