1. 6. 2019: За своїх

У вольбах до Европского парламенту кандідовало на Словакії дакілько Русинів. Каждый за іншу політічну партію. В Штрасбурзї і Бруселї не буде ани єден.

Наперек тому европскы вольбы не треба оцінёвати з русиньского боку цалком неґатівно. Вказали, же можлиность мати своє заступлїня у „великый політіцї“, чім думам головно словацькый парламент, мають і Русины. Нїт, не змінила ся сітуація, ани сістем волеб. Но змінили ся люде.

Свого часу выникла політічна партія Наш край, котра хотїла быти тым елементом на політічній сценї, котрый бы заступав Русинів Словакії. Скінчіла неславно, днесь єй властнить словацькый актор, котрый на кандідачный список до европарламенту написав лем себе як єдиного кандідата і скінчіло то аж над мої очекованя – через вісем тісяч голосів про партію єдного чоловіка є про мене штось чудесне. Но неуспіх Нашого краю быв запричіненый веце факторами. Спомяньме холем два основны.

По перше, словацькый премєр Владимір Мечіар свого часу змінив сістем волеб на Словакії і завів єден округ. Тым собі хотїв забезпечіти, же за ёго мено не будуть голосовати лем в ёго роднім краю, але на цїлій Словакії і такым способом істо партія выграть вольбы. І выграла. Кебы в каждім окрузї вів кандідачный список хтось локалный, выгра бы абсолутно не мусила быти реалітов. Бо то была партія єдного чоловіка – „вождя народа“ – Мечіара. Тов змінов сістему ся, окрем іншого, властно заблоковала можность, жебы ся до парламенту дістала якась реґіонална партія, припадно партія народностна, головно покля іде о народность меншу, як наприклад Русины і вынятком так дакус зістали Мадяре. Самособов, зістала можность выгравати з реґіоналнов або меншыновов партіёв холем в реґіонах. Лемже ту приходить тото – по друге.

По друге, політічна партія Наш край не знала здобыти голосы ани в реґіоналных вольбах – крайскых і комуналных. Резултаты партії, покля іщі была в руках „нашых“, были барз слабы. Чом? При досправдовій почливости ку вшыткым особам, котры ся в партії анґажовали, кандідовали за ню, треба повісти, же то не были в шырокых русиньскых кругах голосуючіх кандідаты, котрых бы хотїли за своїх політічных представителів. З єдного боку радше чоловік давать голос великій партії, котра рїшыть і велику політіку, яка є перевязана і на реґіоны, з другого люде на кандідатцї Нашого краю были, окрем іншого, політічно незнамы, о котрых голосуючій Русин малошто знав, а уж абсолутно не знав, чом бы їм лем на основі русинства мав дати голос.

Вертаме ся до того, же евровольбы з русиньского погляду не треба брати аж так неґатівно. Чом? Бо тоты вольбы зачінають потверджовати тренд, же про Русина не є аж таке неможливе дістати ся до парламенту і вдяка русиньскым голосам. Не жебы сьме уж Русинів в парламентї не мали. Мали, докінця і у міністерьскых функціях, но теперь бісїдуєме о актівных Русинах, такых, котры тему русинства презентують і в рамках своёй кандідатуры, але главно і без кандідатуры. Тоты попереднї будовали лем на силї своёй партійной приналежности, многы ани не споминали, же Русинами суть.

Днесь не є похыбностей о тім, же про найміцнїшу владну партію Smer-SD в русиньскых реґіонах, а нелем, зберав голосы Мартін Караш, котрый вдяка переференчным голосам підскочів із 13-го місця на кандідачнім списку на 7-ме. Не стачіло, але… В многых русиньскых селах окресів Меджілабірцї, Свідник ці Бардеёв зясь не была вынятком выгра партії Most-Híd, за котру кандідовав Михал Ґоріщак із 4-го місця. Ани він ся не дістав до европарламенту, партія нияк не буде мати свого европосланця. Але… І маєме ту іщі далшгого партійного колеґу Ґоріщака – Петра Крайняка, котрый не кандідовав і моментално є державным секретарём резорту школства. Він бы істо не дістав в припадї кандідатуры менше голосів як Ґоріщак, бо він їх мав уж у вольбах до словацького парламенту.

Мінімално тоты три мена рушають справу Русинів у політіцї на іншу уровень. Вшыткы трёме оперують з тым, же суть Русины, русиньскы темі давають на стіл і не суть то уж незнамы люди в кругах русиньскых голосуючіх, мають уж своє реноме в реґіонах і так знають здобыти голос. Самособов, можеме бісїдовати о тім, же Караш мав теперь лем понад пятьтісяч голосів, Ґоріщак половину з того. Но єдночасно треба повісти, же і днесь сидять в словацькім парламенті люде, котры в рамках преференчных голосів были на чіслах єдного або другого спомянутого.

Покля ся не змінить сістем волеб і буде на Словакії єден округ, треба то брати як факт. Но не значіть то, же актівны Русины, котры русиньскы темы будуть давати на стіл, не годны дістати ся до парламенту. Треба на то лем волю. Волю релевантных політічных партій, жебы такых кандідатів дати на місця, котры з їх силов преференчых голосів можуть перейти і здобыти мандат посланця, і волю нашых людей голосовати за своїх.

Сьме в іншій позіції, як сьме были десять років тому. Выросли нам особности, за котры ся дасть голосовати. Не є то утопія, утопіёв є думати собі, же по змінї сістему волеб будеме мати успіх з яковсь етнічнов партіёв. Не будеме. Кедьже нас є так мало, як нас є і люде мають різны політічны погляды, што геґемонія партії звудована лем на народности не вырїшыть.

Петро МЕДВІДЬ, Лем.фм, статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. здрой фотоґрафії: Wikipedia.