1. 4. 2022: Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: Родным словом пишу писма про Русинів (1) (Стихы)
Гелена Ґіцова-Міцовчінова
Родным словом пишу писма про Русинів (1)
***
Там, де виджу святый образ
у хыжи на стїнї,
там все родным словом пишу
писма про Русинів.
Тай попрошу свою дївку
і двох моїх синів
захранити про потомків
поклады Русинів.
Няй захранить од планого
Дїва Богородіця,
бо не маме уж на світї
маму ани вітця.
***
Хоць в осени злате листя
падать з конарика,
в школї дїти уж чітають
слова з букварика.
Хоць з бучіны уж куковка
рано не закукать,
а русиньскым школярикам
засвітить азбука.
Хоць із лїса зеленого
лем чорнїє брова,
а школярї уж чітають
материньскы слова.
Знать уж добрї розпознати
і мала дїтина,
же в русиньскім селї жыє
русиньска родина.
Тай не треба ся никому
з чуджім сперечати,
знать, же родным валаликом
буде все крачати.
Памятайте на Камяну
і родны Бескіды,
там вам слїды зохабили
прабабкы, прадїды.
Де цимбалы і гуселькы
чути выгравати,
понагляйте, бо там жыє
ваш нянько і мати.
Там збачіте на підстїнї
все дубову лавку,
де родічі заспівають
русиньску співанку.
***
Чути справы в каждім селї
і згоры і здолы,
не понагляй, любый сыну,
за горы, за долы.
Берь ты свої малы дїти
каждый день за руку,
понагляйте вінок звити
на квітучу луку.
Там де чути камаратів
співати спід стїны,
там у хыжі жыють сестры
і братя Русины.
На бережку лем храм Божый,
не видиш там вілу,
в церькви можеш заспівати:
Господи помилуй.
Не почути в септембрї
із бучины ку-ку,
в школї дїти з букваря
чітають азбуку.
***
Русинови
дай же, Боже,
доброй рады,
няй русиньскый
род не зрадить.
***
Тїш ся няньку,тїш ся мамко
з дївочкы і сына,
бо і они од маленька
родина Русина.
З квіточками побігали
ваш сад доокола,
бо ся тїшать, же у селї
є русиньска школа.
Вєдно ведуть їх сусїды,
і Ганя, і Маря,
де русиньске злате слово
чітають з букваря.
Не одцвили а щі цвинуть
лем осїннї квіткы,
з них напишуть дїти в школї
стишкы, приповідкы.
***
Пороздумуй добрї,
старостливый няньку
і добротлива мати,
ці хочете Русинів
з дїтей выховати.
Чітати з букваря
учте сына Юрка
і дївочку Ліду,
жебы не забыли
русиньску бісїду.
Жебы знали дїти
співанкы співати,
із світа родинї
родным словом
писмо написати.
(З приправлёваной книжкы авторкы – Капкы росы.)
