1. 10. 2024: В Пряшові одбыла ся меджінародна конференція карпаторусиністікы

Конференція дала простор і поглядам із практікы.

В днях 26-го і 27-го септембра 2024-го року на Пряшівскій універзіті в Пряшові проходила меджінародна научна конференція під назвов «Камо грядеши?»: Дінамічны процесы в сучасній карпаторусиністіцї.

Орґанізатором конференції, на котрій были оголошены реферуючі із Словакії, Україны, Польщі, Мадярьска, Канады і Споєных штатів Америкы, быв Інштітут русиньского языка Пряшівской універзіты в Пряшові.

Три пленарны засїданя, в рамках котрых реферуючі выступали із своїма матеріялами, одбыли ся в четверь, 26-го септембра. Конференцію одкрыв в тот день  Валерій Падяк, головный орґанізатор за інштітут, котрый на русиньскім інштітутї занимать ся главно русиньсков літературов і драматурґіёв.

На святочнім одкрытю была участна і Анна Плішкова, директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в Пряшові, як і Маріян Райфферс – проректор Пряшівской універзіты про науку, уменя, шпорт і акредітацію.

Конференція, як інформовали орґанізаторы, мала за цїль комплексну аналізу сучасного стану карпаторусиністікы на Словакії за послїднїх десять років, од IV. Конґресу русиньского языка, котрый проходив якраз в Пряшові у 2014-ім роцї.

Но наконець вдяка приголошеным реферуючім перекрочіла конференція тоты граніцї нелем што до теріторії, але і в рамках того, же рефераты не были лем чістов академічнов діскусіёв, но і вказанём практікы, котра бы могла быти іншпіраціёв про роботу русиньскых ученых.

Зарезоновав Маґочій

Як уж было спомянуто, конференція мала три пленарны засїданя, якы мали свої окремы тематічны заміряня. Перше засїданя было присвячене темі Од основной школы до універзіты: проблема реорґанізованя освіты Русинів на Словакії. Модератором того блоку быв русиньскый лінґвіста із Мадярьска – Михаіл Капраль.

Якбач найвеце зарезоновав в тій части конференції реферат Павла Роберта Маґочія, котрый не міг взяти участь особно, і прочітав го Валерій Падяк. У своїм матеріалї з назвов Карпаторусиньскы штудії на Словакії. План на будучность професор Торонтьской універзіты задумав ся над тым, яка є можность, жебы інштітут, котрый Русины мають на Пряшівскій універзітї, не быв у будучности огроженый у своїм фунґованю.

Маґочій при тім выходив із дакілько фактів. Меджі нима першорядо спомянув то, же філолоґії, уж не бісїдуючі о філолоґіях так шпеціфічных як і тота русиньска, мають цїлково у світї проблему утримати ся як окремы інштітуты, оддїлїня ці катедры. Так само спомянув і факт, же Русины вже пришли о свої філолоґії в Мадярьску і Польщі.

В своїм рефератї пропоновав як можность до будучности реорґанізацію інштітуту в тім змыслї, жебы то были шыршы штудії карпаторусиністікы, заміряны нелем на язык, але веце і на културу, історію ці далшы языкы, котры можуть карпаторусиністам помочі при далшій научній і бадательскій роботї.

Хоць із поглядом Маґочія не были згодны вшыткы участны, о поглядах, котры выразив у своїм матеріалї, бісїдовало ся і в пізнїшій діскусії, по закінчіню пленарного засїданя, што потвердило, же смотрити до будучна через різны алтернатівы є актуалне про нашу філолоґію нелем в Пряшові, але наприклад і в Новім Садї.

Русиньскы школы ся мусять приготовити на реформу

Окрем далшых рефератів, котры в тім блоку одпрезентовали такы познаты мена з карпаторусиністікы як Анна Плішкова, Валерій Падяк ці Володимір Фенич – наш історік із Підкарпатя, доста актуалным і цїнным быв матеріал Марека Ґая із Народного інштітуту освіты і молодежи (NIVAM), Крайского працовиска NIVAM в Пряшові, котрый одпрезентовав актуалный стан і перспектівы основного русиньского народностного школства на Словакії в контексті леґіслатівных і курікуларных змін.

Словакія переходить на нову сістему освіты на основных школах, іде о фундаменталну реформу, на котру мають перейти вшыткы школы обовязково од 2026-го року. Запроваджають ся три навчалны ціклы, котры будуть роздїлены так, же першый і другый школярї абсолвують на першім ступени, третїй на другім ступени основной школы.

Русины уж теперь мають проблему з основныма школами, кедьже є їх мало, де є навчалный язык русиньскый або де холем учіть ся русиньскый язык, но покля хотять тоты школы утримати, і в оптімістічній проґнозї і даякы далшы здобыти, пак є потрібне, жебы і методіка навчаня на такых школах была приспособлена новій сістемі.

В пілотнім проєктї, в рамках котрого пробує ся нова сістема, є залучена і Основна школа з матерьсков школов у Кленовій, котра є з навчалным языком русиньскым, а Основна школа на Коменьского уліцї в Меджілабірцях, де є навчаня русиньского языка.

Тема Марека Ґая, котрый є методіком в тій области, так само выкликала в діскусії много вопросів, што до утриманя і розшырёваня русиньского школства в обставинах, котры суть на Словакії.

Простор дістала і практіка

Друге пленарне засїданя, котре модеровав Володимір Фенич, было під назвов Актуалны проблемы сучасной русиньской лінґвістікы і літературознательства на Словакії. Третє засіданя, модероване Валеріём Падяком, мало головну тему Проблема історічной памяти: традічны і модерны способы сохранїня і розвиваня языка, културы і традіцій Русинів.

Ту окрем чісто научных академічных тем, котры одпрезентовали меджі іншыма Михаіл Капраль, Маріанна Лявинець-Уґрин із Мадярьска, Михал Павліч ці Домініка Новотна, одзвучало, як уж было спомянуто, і веце з практікы.

Ку дакотрым проблемам перекладів на русиньскый язык была назва реферату Петра Медвідя, котрый окрім іншого припомянув, же хоць в януарї 2025-го року будеме святковати 30 років кодіфікації русиньского языка на Словакії, переклад на русиньскый язык, кедь береме період по насилній українізації, має довшу історію, бо уж в роцї 1983 выникла ґрупа коло отця Франтїшка Крайняка, котра почала робити на біблічных і літурґічных перекладах, а у 1988-ім роцї русиньскый язык дістав ся і на сцену втогдышнього Україньского націоналного театру, днесь Театру Александра Духновіча.

Окрем історічной рефлексії была в звернута увага і на проблемы, з котрыма перекладателі стрїчають ся, наприклад з хыбуючіма словниками, котры треба нелем ку перекладам, але обще ку писаню в окремых варіантах русиньского языка.

З темов, котра выходила з практікы, выступав і редактор радія а порталу lem.fm Демко Трохановскый, якый бісїдовав о поліваріантности кодіфікованых і некодіфікованых языковых норм у публікаціях на порталї. Трохановскый пояснив приступ порталу в рамках публікованя текстів, але і цїль, котрый мож курто дефіновати і як путь через практіку ку можностям створїня сполочных ґраматічных форм, в оптімістічнім варіантї і ку койне, чім бы сьме ся вернули ку ідеї наформулованій іщі на І. Конґресі русиньского языка, котрый одбыв ся у Бардейовскых Купелях в 1992-ім роцї.

Трохановскый звернув увагу, же і вдяка практіцї порталу прияли ся вже дакотры ґраматічны зміны в лемківскім варіанті русиньского языка, но так само бісїдовав і о далшых можностях, котры з той практікы выходять.

Третє пленарне засїданя закінчіли представителі наймолодшой ґенерації нашых актівістів, повязаных аж через море. Анна Замутовска і Мафтей Допіряк із Словакії, а Старік Поллок із Споєных штатів Америкы, котрый не міг брати участь, приготовили тему з назвов Модерный комунікачный інштрументарій про розвиток карпаторусиньской ідентічности і маркетінґ русиньскых орґанізацій, в рамках чого отворили ся і такы актуалны вопросы в русиньскім середовиску, якым є штучный інтелект.

Выйде зборник

На конференції мож было брати участь презенчно і онлайн, што схосновали як реферуючі, так і авдіторія. Як подав інформацію орґанізатор події Валерій Падяк, вшыткы рефераты, котры одзвучали почас трёх пленарных засїдань, будуть надрукованы і в зборнику з конференції.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.